В народі цей день називають водохреща або Богоз’явлення та свято світел або Йордань. Депутати та політики полюбляють перед камерою купатися в ополонці, зробленій в вигляді хреста, над якою священник заздалегідь здійснює обряд освячення. А народ приходить з невеличким посудом, щоб набрати «свяченої води», а особливо сміливі теж занурюються в воду.

Святкується в честь хрещення Ісуса Христа в Йордані

Згідно Євангелії, перед тим як приступити до виконання Свого земного служіння, Ісус Христос в віці 30 років, прийшов на річку Йордан до Івана Хрестителя, щоб прийняти хрещення.

З цього ми зразу можемо зробити деякі важливі висновки:

По перше, Він приймає хрещення в зрілому свідомому віці.

«… Ісус починаючи Своє служіння, був років тридцяти…» (Луки 3:23)

По друге, Він робить це, приступаючи до служіння.

Апостол Петро пояснює призначення водного хрещення в 1-е Петра 3:21:

«Того образ, хрищення не тілесної нечистости позбуття, але обітниця Богові доброго сумління, спасає тепер і нас воскресенням Ісуса Христа»

Тобто, це не просто купання, а урочиста обіцянка Богові почати жити згідно доброго сумління.

Також в Діях святих апостолів ми бачимо яскравий приклад хрещення скопця Пилипом:

«…Між тим продовжуючи шлях, вони прїхали до води; і скопець сказав: ось вода; що перешкоджає мені хреститися? Пилип відказав йому: якщо віриш від усього серця, то можна. Він сказав у відповідь: вірую що Ісус Христос є Син Божий…» (Дії 8:36-37)

Тобто хрещення можна приймати лише при наяві «віри від усього серця».

Ці фрагменти зі Слова Божого зразу ставлять під сумнів поширену традицію хрестити немовлят. Адже вони ще не свідомі, і не тільки не вірять від усього серця, а й вже точно нікому нічого не обіцяють, і тим більше не приступають до служіння Богові. А їхне подальше життя часто взагалі є безбожним.

В євангелії від Луки 3:3-9 ми бачимо, як Іван який хрестить народ, закликає їх виправити своє життя та створити гідні плоди покаяння. Це показує, що не досить просто покупатися в воді, навіть не думаючи щось міняти в своєму житті.

Адже насправді, в більшості, ми можемо переконатися що люди, які приймають участь у цьому святкуванні, нічого не обіцяють Богові. Вони просто роблятьть це як ритуал, якому не придають ніякого значення. І після здійснення цього обряду взагалі не служать Богові. Навпаки, такі люди часто зразу ж після святкування, або й під час його, починають палити, марнословити, пиячити та робити інші гріхи.

Ще одна помилка. Люди ніби освячують воду, щоб вона стала святою. Але вода не грішить і не потребує освячення. Це люди грішать і потребують освячення, але не водою, бо ніяка воде не змиває гріх. Гріх змиває тільки Кров Ісуса Христа, яка була пролита на хресті Голгофи. Бо саме таким чином Христос взяв на Себе покарання за наші гріхи, щоб ми отримали можливість уникнути цього покарання. В слові Божому написано, що Він через принесення Себе в жертву «назавжди зробив досконалими освячуваних» (Євреям 10:14).

Тобто вірою в Ісуса Христа та в Його подвиг за нас, ми отримуємо не заслужену, а подаровану та зараховану нам і праведність, і освячення.

Але цей процес має продовжуватися до кінця нашого життя. Бо якщо людина продовжує безбожне гріховне життя, то безперечно що вона не має справжньої віри і ніякого виправдання та освячення від Бога вона не отримала.

Отож, незалежно від того як ми святкуємо, і чи святкуємо взагалі, нам необхідно спершу отримати освячення від Бога яке Він нам дарує через Христа. Інакше у нас немає жодного сенсу святкувати будь-які християнські свята. Бо будь яка людина, яку ще не освятив Бог, є грішником, приреченим на муки пекла.

Бо всі люди згрішили, порушивши заповіді Божі. І тільки щире покаяння перед Богом та віра в Ісуса Христа, дає їм право уникнути покарання за гріхи та мати вічне життя в майбутній новій цивілізації — Царстві Божому.

Укладено згідно вчення Господа Ісуса Христа, Його святих апостолів та Біблії.