Зараз люди дають або вибирають імена на свій розсуд. Але спочатку імена мали нести суть того, кому вони були дані. Наприклад, першолюдина Адам в сій час назвав всі творіння Божі згідно того, як він їх бачив і як вони себе вели (він не взяв їх імена та назви в якомусь енциклопедичному словнику). На початку, назва або Ім’я відображали сутність предмета, тварини або людини.

Якби ми не боялися бути чесними самі з собою та з оточуючими, то на запитання “хто ти?” могли б відповісти:

• Я той, хто любить допомагати людям, говорити правду; я той, хто захищає слабших, рятує тих, хто в біді, відстоює справедливість, лікує людей; я той, хто примиряє ворогів; я той, хто живе, щоб навчати інших хорошому і т.д.
• Або ж: я той, хто не вміє прощати, легко ображається, заздрить, краде, постійно обманює, перелюбствує, зраджує; я п’яниця, вбивця, жадібний, скупий, пліткар; я лінивий та ін.
  Але це все про інших людей. А як на рахунок особисто вас, дорогий читачу? Чи можете ви чесно сказати, хоча б самому собі: я людина яка…

Звичайно, ніхто не може заставити нас визнати ким і якими ми є насправді. Але для кожного з нас прийде час, коли ми змушені будемо це зробити. Адже коли наш земний шлях скінчиться, нам прийдеться постати перед судом Божим і дати звіт про те, як ми потратили дароване Богом нам життя (якщо ви навіть в це не вірите, це нічого не міняє). В святих писаннях Нового Заповіту написано, що всім людям належить один раз померти, а потім суд (Післання до Євреїв 9:27).

Отож, навіть абсолютні атеїсти не уникнуть суду Божого. Цей суд не буде колективним. Він буде індивідуальним. Кожен особисто мусить явитися на нього. І фіналом цього суду буде або виправдання, або осудження. Критерієм буде закон Божий. Всяка людина, яка хоч раз порушила заповіді Божі, мусить бути засуджена, і відправлена в вічне місце для відбуття Божого покарання. І тільки ті, хто ні разу не порушили заповіді Божі, заслуговують бути виправданими і наслідувати вічне життя в Царстві Божому. Але біда в тому, що таких людей немає.

В післанні до Римлян 3:23, написано:

“Тому що ВСІ згрішили, і позбавлені слави Божої”.

І це просто катастрофа. Бо як би добре ми б не жили, коли все буде позаду, а попереду вічність в муках пекла, то наше минуле благополуччя не буде нас тішити. Тоді буде важливим тільки те, що попереду.

Тому, поки ми живі, і ще маємо можливість виправити ситуацію, ми повинні знати найважливішу в світі істину:

Дві тисячі років тому Божий Син, Ісус Христос, приходив на цю землю. Він взяв на Себе покарання за гріхи всіх людей і помер за це на хресті, а потім воскрес для нашого спасіння та виправдання.

В Євангелії від Івана 3:16 написано:

“Бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого однородженого, щоб всякий віруючий в Нього не загинув, але мав життя вічне”.

Це значить, що у всіх нас є шанс. Кожен, хто щиро покається перед Богом в своїх гріхах і з вірою підкорить своє життя Христу — спасеться. Така людина буде виправдана на суді Божому, уникне покарання за свої гріхи і матиме вічне життя в Божому Царстві.

А тепер зробіть свій вибір.

(укладено на основі вчення нашого Господа й Спасителя Ісуса Христа, Його святих апостолів і Біблії)