Біблія говорить правду

Біблія говорить правду навіть там, де їй це начебто не вигідно.
Вона не приховує. Не приховує, що Яків, батько “обраного народу”, обманював. Мойсей постає не надто впевненим у собі чоловіком, котрий, намагаючись допомогти своєму народові, йде на вбивство і рятується втечею в пустелі. Давид на сторінках Біблії — не тільки улюблений цар, воєначальник і духовний лідер Ізраїлю, він ще і забирає в чоловіка дружину, а самого чоловіка, щоб приховати свій гріх, відправляє на вірну смерть.

В одному місті Біблії народ Божий, Ізраїль, звинувачується в тому, що на його фоні Содом і Гоморра виглядають краще (книга пророка Єзекіїля 16:46-52).

Біблія говорить, що за своєю природою, людина — ворог Богові. Майбутнє в ній передбачено далеко не безхмарне. Ще сказано, що дорога на небеса вузька, а в пекло — широка. Ніхто не скаже, що Біблія написана для тих, кому потрібні прості відповіді чи приємний, оптимістичний погляд на релігію і людську природу.

Біблія збереглася в первісному вигляді

Коли після тисяч років життя єврейської нації у вигнанні відроджувалася Ізраїльська держава, пастух-бедуїн наштовхнувся на одну із найчудовіших знахідок нашого часу. У печері на північно-західному узбережжі Мертвого моря в розбитому глечику були знайдені рукописи, на тисячу років старші за найдавніші відомі на той час. Одним із найважливіших документів був сувій із текстом Книги пророка Ісаї. Текст рукопису був практично ідентичний тому, котрий ми можемо прочитати у своїй Біблії. Сувої мертвого моря піднялися з пороху, мов би вітаючи народ Ізраїлю, що повертався на батьківщину. Твердженню, що первісний текст Біблії загубився в глибині віків під перами недобросовісних переписувачів, було завдано нищівного удару.

Біблія свідчить сама про себе

Дуже важливо знати що говорить про себе сама Біблія. Якби автори Святого Письма не стверджували, що говорять від Імені Бога, було б досить ризиковано говорити про це на основі лише побічних свідчень. Була б у нас і інша проблема. Ми стикнулися б із цілою купою нерозгаданих таємниць, що дійшли до нас на сторінках історичних і повчальних творів. Але не було би книги, завдяки якій по всьому світу появилась неймовірна кількість церков і синагог. Якби в Біблії прямо не було сказано, що через неї говорить Бог, вона не стала б основою віри мільйонів християн і євреїв (2-Петра 1:16-21). Але ті, хто писав Біблію, без тіні сумніву заявляли, що їх надихнув Бог. І цьому є багато підтверджень.

Не може бути хорошою книгою та, автори якої постійно і безцеремонно обманювали щодо джерела своєї інформації. Не могли би на обмані будувати своє земне життя і надію на життя вічне мільйони людей.

У Біблії описані чудеса

Вірити, що Бог відкрив Себе Ізраїлю, можна лише в тому разі, якщо Ізраїль справді вийшов з Єгипту. Якщо Червоне море не розступилося перед Ізраїльтянами, як про це розповів Мойсей, Старий Заповіт втрачає всяке право говорити від Імені Бога. Не менше залежить від чудес і Новий Заповіт. Якщо Христос буквально не воскрес із мертвих, то як говорить апостол Павло, уся християнська віра побудована на великій неправді (1-Коринтянам 15:14-17).

Достовірність воскресіння була підтверджена ще тоді, коли свідки цього були ще живі і в них можна було багато чого уточнити (1-Коринтянам 15:1-8). Багато з цих свідків загинули мученицькою смертю, і померли вони не просто за якісь абстрактні моральні чи духовні переконання, а за свою непохитну впевненість, що Христос дійсно воскрес з мертвих. Хоч мучеників в історії було багато, важливо за що люди віддавали своє життя. За явну брехню люди не помирають.

Біблія не суперечить сама собі

40 різних авторів протягом понад 1600 років написали 66 книг Біблії. При чому 39 книг Старого Заповіту від 27 книг Нового відділяють 400 років мовчання. І всі книги, від Буття до Об’явлення, — це різні частини однієї і тієї ж історії. Зібрані разом, вони дають чіткі відповіді на найважливіші питання буття людини: у чому сенс нашого життя? Як позбутися тривоги за майбутнє? Як жити в злагоді з людьми? Як піднятися над обставинами і зберегти надію? Як примиритися з Творцем? Біблія — це не збірка різних книг, це одна велика Книга.

Біблія абсолютно достовірна (з історичної і географічної точок зору)

Протягом багатьох віків багато людей сумнівалися в історичній і географічній достовірності Біблії. Але сучасні археологи раз за разом виявляють свідчення про людей, міста і народи, про яких до цього було відомо лише з Біблії. І щоразу виявлялось, що все, сказане в Біблії, достовірніше, ніж гіпотези вчених. Сучасний відвідувач біблійних музеїв і місць не може не дивуватися точності тексту Біблії у всіх історичних і географічних деталях.

Авторитет Біблії визнавав Христос

Схвально відгукувалися про Біблію багато людей, але ніхто не сказав про неї так переконливо, як Ісус із Назарету. Він пропагував Біблію не лише словами, а й усім Своїм життям: коли Його спокушав сатана, коли Він навчав народ, коли терпів хресні муки.

Для Нього Старий Заповіт був не просто національним спадком Ізраїлю, а Словом самого Бога. (Матвія 4:1-11; 5:17-19).

Він вірив, що Біблія — книга про Нього Самого. Своїм співвітчизникам Він казав: “Дослідіть-но писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, — вони ж свідчать про Мене! Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя” ( Івана 5:39-40).

Пророцтва Біблії збуваються

З днів Мойсея Біблія передбачала події, в які ніхто не хотів вірити. Ще до того, як Ізраїль прийшов в обіцяну землю, Мойсей передбачив, що Ізраїль порушить вірність Богові, втратить землю, яку йому Бог дасть, буде розпорошений по всьому світу, а потім знову збереться і відновить свою державу (5-Мойсея 28:31).

Головне ж із старозавітних пророцтв — це пророцтво про прихід Месії, Який врятує народ Божий від гріхів його і встановить Царство справедливості і миру.

Біблія залишається Біблією

Книги Мойсея були написані за 500 років до появи найраніших священних книг індуїзму. Мойсей написав Буття за 2 тисячі років до того, як Магомет записав текст Корану. І за всі ці віки і тисячоліття не було іншої книги, яку так любили і так ненавиділи як Біблію. Жодну іншу книгу так не купували, не вивчали і не цитували, як цю. З’являються і відходять в небуття мільйони інших книг, а Біблія залишається еталоном, за яким оцінюють всі інші книги. Це Книга N1 західної цивілізації.

Сила Біблії змінює життя

Десять заповідей вказали дорогу до правильного життя величезній кількості людей. В псалмах Давида багато знаходили втіху в тяжкі для себе часи. Нагірна проповідь Ісуса не давала впасти в гординю і стати самовдоволеними законниками. Слова Павла про любов з 13-го розділу Першого послання до Коринтян розтопили немало суворих сердець.

Що здатна зробити з людиною Біблія можна зрозуміти, познайомившись із життям апостола Павла, Августина, Мартіна Лютера, Джона Ньютона, Льва Толстого і Клайва Льюїса. Цілі племена і народи, такі наприклад, як ірландські кельти, люті норвезькі вікінги чи індіанське плем’я аука в Еквадорі змінювались до невпізнання під впливом Слова Божого і знайомства з життям Ісуса Христа. Нема іншого життя, яке б так впливало на життя людське.

Якщо вам не дають спокою питання про те, чи можна довіряти Біблії, ви не самотні. У Святому Письмі, як між іншим, і у всьому, що нас оточує, є таємниці. Але якщо Біблія — те, що вона сама свідчить про себе, вам не треба намагатися самим розібратися у всіх “за” і “проти”. Христос обіцяв допомогти всім, хто хоче пізнати істину про Нього і Його вчення. Головний герой Нового Заповіту Ісус сказав: “Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу” (Івана 7:17).

Щоб зрозуміти Біблію, дуже важливо знати, що її головна мета полягає зовсім не в тому, щоб ми просто її читали. Кожна істина писання підводить до того, що нам потрібно прощення, яке може дарувати тільки Христос.

Укладено згідно вчення Господа Ісуса Христа, Його святих апостолів та Біблії.