Незалежно від своїх переконань, більшість з нас хоча б один раз задумувалися над питанням: “Чи існує життя після смерті?”. Особливо дивлячись на смерть близьких та любих нам людей. В такі хвилини навіть атеїстам хотілося б щоб життя після смерті все ж було. Але через поширену точку зору, що “звідти ще ніхто не повернувся” більшість людей говорять, що не вірять в життя після смерті.
Але чи є даний аргумент доказом, що життя після смерті нема?
Звичайно ні. Він є доказом лише того, що люди не володіють достатньою інформацією про це. А те що ми чогось не знаємо, не значить що цього нема. Навпаки, є багатого причин припускати, що життя після смерті все ж таки існує. Багато сучасних вчених визнають існування надприродних непояснимих явищ в людському бутті. Немало реаніматорів змушені були визнати, що почуття, свідомість, пам’ять та органи чуття людини залишаються у неї і після настання клінічної смерті. Багато їхніх пацієнтів, переживши клінічну смерть, потім могли детально описати те, що відбувалося навкруги їх тіла в той час, коли вони були абсолютно мертвими. І це не можна пояснити галюцинаціями, бо те, що ці люди бачили і чули, будучи мертвими, виявилося правдою.
Хоча у людства нема переконливих пояснень на цю тему, вони є в святих писаннях Біблії. Наприклад, святий Лука передає слова Христа:
“Бог же не є Богом мертвих, але живих, бо у Нього всі живі” (Єв. від Луки 20:38)
А пророк Ісая, дивлячись в майбутнє, сміливо проголошує про воскресіння померлих:
“Оживуть мерці Твої, встануть мертві тіла! Пробудяться та співатимуть ті, хто лежать в поросі: бо роса Твоя — роса рослин, і земля віддасть мерців.” (Ісая 26:19)
Сам Христос, публічно проголошував:
“Істинно, істинно кажу вам: той хто слухає слово Моє і вірить в Того Хто послав Мене, має життя вічне, і на суд не приходить, але перейшов від смерті до життя.” (Івана 5:24)
А також:
“Я є воскресіння і життя; віруючий в Мене, якщо й помре, — оживе.” (Івана 11:25)
І ще:
“Істинно, істинно говорю вам: віруючий в Мене має життя вічне.” (Івана 6:47).
При таких однозначних заявах Христа вважати себе християнином і не вірити в життя після смерті просто не логічно. Бо християнин це послідовник Христа, тобто той, хто абсолютно довіряє словам Христа і живе згідно цих слів.
Але чи достатньо вірити в воскресіння мертвих та вічне життя?
Звичайно ні. Сама віра в ці речі, хоча є правильною, не достатня. Бо життя після смерті може бути дуже різним. В історії про багача і Лазаря Христос говорить про місце блаженства і про місце мук (Єв. від Луки 16:22-26). Щоб уникнути місця мук і потрапити до місця блаженства необхідно покаятися перед Богом в своїх гріхах. І це потрібно зробити уже зараз (бо після смерті нічого змінити уже не можна).
Насправді кожна людина, без винятку, є грішною і заслуговує на покарання Боже. Але завдяки тому, що Ісус Христос помер за гріхи всіх людей, кожен може бути спасенним. Для цього необхідно щиро покаятися перед Богом та повірити в Ісуса Христа як свого Господа і Спасителя (віра ж мається на увазі не як належність до якоїсь релігійної спільноти, а як підкорення всього свого життя Христу).
А як на рахунок вас, дорогий читачу, де ви хочете провести вічне життя після смерті: в місті блаженства чи в місті мук? Виберіть уже зараз. Негайно попросіть у Бога пробачення за свої гріхи. Почніть уважно вивчати Євангеліє (книга Новий Заповіт) та живіть згідно її вчення.
(Укладено на основі вчення нашого Господа й Спасителя Ісуса Христа, Його святих апостолів і Біблії)