Одного разу Ісуса Христа запитали:

«Вчителю! Яка найбільша заповідь в законі?»

Ісус відповів:

«Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм і всією душею твоєю і всім разумінням твоїм: Ця є першою і найбільшою заповіддю;
Друга ж подібна до неї:
Полюби ближнього твого, як самого себе; на цих двох заповідях стверджується весь закон і пророки» (Матвія 22:36-40)

ЛЮБОВ — найважливіша та найбільша заповідь Бога для людей

На жаль, в сучасному розмаїтті різних напрямків християнства ця заповідь зовсім згубилася.

Один перед одним, доводячи свою правильність, представники релігійних напрямків доходять до взаємної ненависті. Не дивлячись на те, що кожний з них вважає себе найправильнішим послідовником Христа, вони готові ненавидіти своїх братів по вірі тільки за те, що вони трішечки по іншому розуміють вчення Вчителя, забуваючи, що саме Він навчав любити навіть ворогів:

«А Я кажу вам: любіть ворогів ваших… благословляйте проклинаючих вас, робіть добро тим хто ненавидить вас і моліться за тих хто ображає та гонить вас» (Матфея 5:44)

Отож, дорога людино, якщо ти думаєш, що в тебе більш правильна віра ніж в представників іншої конфесії, але любові до них не маєш, то ти ще гірший від них, бо порушуєш головну заповідь.

Бо написано:

«Хто виконує весь закон але згрішить в одному чому-сь, той стає винуватим у всьому» (Якова 2:10)

Тому маємо велику небезпеку

Бо нé «правильність» нашої релігії дає нам шанс на спасіння, а щире покаяння та віра в Ісуса Христа.

Ми можемо належати до «найправільнішої конфесії», але якщо по-справжньому не покаємося і не довіримося Богові, то гарантовано будемо в пеклі.

Бо ніхто не може заслужити спасіння своїм хорошим життям або належністтю до правильної конфесії. Всі ми однаково грішники і заслуговуємо на вічні муки пекла.

І тільки Христос може подарувати нам прощення гріхів та право ввійти в Його царство. І не тому що ми кращі від когось, а завдяки тому що Він зробив для нас на Голгофі. Бо Він взяв на Себе покарання за наші гріхи, і помер замість нас. Взявши на себе нашу вину, зробив нас невинними перед Богом. Це не є наша заслуга, а подарунок Його любові.

А поскільки Він це зробив не для нашої (або вашої) конфесії, а для всіх людей без винятку, ми не маємо права засуджувати інших, вважаючи їх гіршими за себе. Ми повинні засуджувати свої особисті гріхи, боротися з ними, і просити Бога щоб звільнив нас від них.

З гріхами ніхто не уникне пекла і не ввійде в царство Боже

Ось що вчить святий апостол Павло:

«Вчинки тілесні відомі; вони є: перелюб, блуд, нечистота, непотрібство, ідолослужіння, ворожба, ворожнеча, сварки, заздрість, гнів, суперечки, [спокуси,] ересі, ненависть, вбивства, п’янство, безчинство і тому подібне.
Попереджую вас, як і раніше попереджував, що ті хто таке чинить, Царства Божого не успадкують» (До Галатів 5:19-21)

Тому зверніться до Бога в щирій молитві прямо зараз. Попросіть у Нього пробачення за свої гріхи. Почніть вивчати заповіт Ісуса Христа (Євангеліє) і живіть згідно нього. Вірте всьому що там написано, бо то є слова Божі. Спілкуйтеся з тими хто щиро вірить в Ісуса Христа. Негайно почніть відвідувати християнську церкву яка базується на вченні Ісуса Христа.

Укладено згідно вчення Господа Ісуса Христа, Його святих апостолів, та Біблії.